29 серпня - День пам’яті загиблих захисників України...
ЗГАДАЙМО ВСІХ
Вже літа пташка майже відспівала
Своїх прекрасних радісних пісень.
Згадаймо ж тих, кого війна забрала,
В один з останніх літніх теплий день.
Звичайно, дата це сумна – не свято,
Ми ворогів ще не перемогли,
Та в серпні це число – двадцять дев`яте
Як спомин нам про тих, що полягли.
У кожного була своя родина –
Тепер у кожній – пустка нежива,
Бо мати не побачить більше сина,
Син – тата і коханого вдова.
Не знає й статі ця війна прокля̀та,
Що в нас іде не рік, не два, не три:
Якась дитина не побачить матір.
Хтось подруги, дружини чи сестри.
Біль України просто невичѐрпний,
Його не стишить навіть лікар-час.
Тож в дату цю – двадцять дев’яте серпня –
Згадаймо, хто життя віддав за нас.
Вони тепер у ті̀ні саду то̀го,
Де тільки радість, де спинився час
І під покро̀вом Господа святого
Все бачать й за̀вжди моляться за нас.
Пам'ятаймо!
Юлія Ковальчук