Також сьогодні, 2 травня, - Міжнародний день Гаррі Поттера!

День Гаррі Поттера відзначають 2 травня, тому що саме цього дня Гаррі переміг Волдеморта в битві за Гоґвортс. У вигаданій історії, написаній Дж. К. Роулінг, Гаррі та його друзі воювали з Волдемортом і його Пожирачами смерті на території школи чарівництва і чаклунства Гоґвортс рано вранці 2 травня 1998 року. Хоча багато хто вважає, що День Гаррі Поттера слід відзначати 31 липня, у день народження титулованого чарівника, але є цілком конкретна причина, через яку він припадає саме на 2 травня.

У 2012 році фанати в усьому світі з радістю сприйняли офіційну заяву прем'єр-міністра Великобританії Девіда Кемерона про те, що 2 травня називатиметься Міжнародним днем Гаррі Поттера.

За прогнозами, загальний дохід у сегменті розваг досягне 27,86 млрд доларів США у 2022 році. Поява подібних свят у багатьох національних або міжнародних календарях, лише підкреслює зростаючий попит у цій галузі. Інтерес аудиторії до високоякісних продуктів давно став міжнаціональним явищем і це глибоко позитивний момент, що свідчить про розвиток нашої реальної цивілізації.

Понад 400 мільйонів людей у всьому світі вже знайомі з магією «Гаррі Поттера». Книга письменниці Джоанн Роулінг про пригоди учня школи магії перекладена 67 мовами світу – навіть гренландською та латинню. «Гаррі Поттер» - це феномен, що не знає кордонів та вікових обмежень. Літературна мати сироти з магічними здібностями, британська письменниця Джоанн Роулінг на початку сама була здивована успіхом своєї вигадки. Вона пояснює популярність свої книги тим, що заторкнула основоположну людську потребу – потребу вірити в магію:

«Я гадаю, більшість з нас має це приховане бажання якось позитивно вплинути на ті чи інші події, бажання змінювати речі. І якраз шляхом магії – потрібно лише знати правильну магічну формулу – ми могли б змінити світ. Це причина, чому книга так припадає дітям до душі. Гадаю, для дітей магія є особливо привабливою, бо вони є тими, хто має найменше влади. Усе вирішують дорослі. І навіть коли діти є щасливими, а дорослі доволі милими людьми, все одно діти ніколи не володіють ситуацією».

Питання добра і зла від роману до роману дедалі гостріше постають у книгах Джоанн Роулінг. Те, що починалося як невинна інтернатська історія, перетворюється на боротьбу між життям і смертю. Але жоден персонаж у Роулінг не є одновимірним. Кожен має свої особливості, свою передісторію. Навіть лорд темних сил Вольдеморт:

«Я не хотіла, щоб мій злий герой був простим, без глибини. Я хотіла, щоб читач розумів, як функціонує сила його влади, чому вона вабить стількох людей. І доки людина не зіткнеться зі злом, вона не може також творити добро. Адже воно постає з того, аби протистояти злу».

Багаторівнева історія, безмежна фантазія, суспільні паралелі та гуманістичне спрямування – це вже досить багато складових успіху для однієї книги. Але магічна дія «Гаррі Поттера» не пояснюється одним цим. Залишається ще одна таємниця, яка навіть для Джоанн Роулінг є найважливішою:

«Що мене робить найщасливішою – так це те, що для дуже багатьох дітей «Гаррі Поттер» став першою книгою, яку вони прочитали самостійно. Насамперед хлопчики восьми-дев’яти років, які раніше ніколи не могли або не хотіли дочитати якусь книгу до кінця. Тож, якщо я можу чимось пишатися, то, власне, цим».